Положення закладу про ВСЗЯО

Наказ про затвердження Положення про ВСЗЯО

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

СХВАЛЕНО
педагогічною радою
Комунальної установи Миропільської селищної ради                                             «Опорний навчальний заклад «Миропільська гімназія»
Протокол № 5
від 21.02. 2020 року

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ директора
Комунальної установи Миропільської селищної ради                                               «Опорний навчальний заклад «Миропільська гімназія»
від 24.02.2020  № 66

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
у Комунальній установі Миропільської селищної ради
«Опорний навчальний заклад «Миропільська гімназія»

І. Загальні положення
Дане Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальній установі Миропільської селищної ради «Опорний навчальний заклад «Миропільська гімназія» (далі – Положення про ВСЗЯО) розроблено відповідно до Примірного положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ЗЗСО за авторством Пастовенського О., Ренькас Б. (джерело доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5974 ), розробленого на основі Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»; врахування «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).
Внутрішня система забезпечення якості освіти у ЗЗСО розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО базується на таких принципах:
• автономія закладу освіти;
• академічна доброчесність;
• академічна свобода;
• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
• гуманізм;
• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• демократизм;
• державно-громадське управління;
• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
• людиноцентризм, дитиноцентризм;
• постійне вдосконалення освітньої діяльності;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• урахування впливу зовнішніх чинників;
• цілісність системи управління якістю освіти.
Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО є:
• гарантування якості освіти;
• формування довіри громади до ЗЗСО;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.
Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в ЗЗСО покладається на директора ЗЗСО.
ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:
• політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
ІІІ. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:
3.1. створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
3.2. забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
3.3. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
3.4. створення здоров’язберігаючого та безпечного середовища для учасників освітнього процесу;
3.5. створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
3.6. запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
3.7. сприяння гармонійному розвитку здобувачів освіти та формуванню у них суспільних цінностей;
3.8. забезпечення діяльності учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства;
3.9. застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.
3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV).
Закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками, здобувачами освіти (учнями) та батьками Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Комунальної установи Миропільської селищної ради «Опорний навчальний заклад «Миропільська гімназія», затверджене педагогічною радою (протокол № 4 від 10.02.2020 р.) та введене в дію наказом директора ЗЗСО №50 від 10.02.2020 р.
3.2. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
ЗЗСО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:
• Державний стандарт загальної середньої освіти;
• типові навчальні плани;
• статут закладу освіти;
• стратегія розвитку закладу освіти;
• річний план роботи закладу освіти;
• освітня програма закладу освіти;
• штатний розпис закладу освіти;
• календарно-тематичне планування;
• методики та технології організації освітнього процесу;
• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• система матеріального та морального заохочення;
• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• освітні інновації в організації освітнього процесу;
• матеріально-технічними ресурсами.
3.3. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти
Для ефективного управління ЗЗСО має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:
• сучасна мережа Інтернет;
• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);
• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.4. Створення здоров’язберігаючого та безпечного середовища для учасників освітнього процесу
Здоров’язберігаюче та безпечне середовище учасників освітнього процесу передбачає:
• забезпечення безпечних й комфортних умов навчання та праці;
• постійно діючий психологічний та медичний супровід здобувачів освіти та педагогів;
• оптимальна організація освітнього процесу, включаючи рухових режим, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учасників освітнього процесу;
• дотримання санітарно-гігієнічних вимог до умов освітнього процесу;
• забезпечення умов для здорового харчування та питного режиму здобувачів освіти та працівників закладу;
• реалізація наскрізних ліній «Здоров’я і безпека» та «Екологічна безпека і сталий розвиток» в освітньому процесі;
• активне впровадження здоров’язберігаючих технологій в освітній процес;
• популяризація принципів здорового способу життя;
• діяльність учасників освітнього процесу на засадах сталого розвитку;
• обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримання їх;
• обізнаність працівників закладу з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживання необхідних заходів у таких ситуаціях;
• формування в учасників освітнього процесу компетенції надання домедичної допомоги;
• забезпечення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формування в учасників освітнього процесу навичок безпечної поведінки в Інтернеті;
• попередження та протидія дискримінації та будь-яким проявам насильства;
• просвітницька тематична діяльність зі здобувачами освіти, педагогами та батьками.
3.5. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища
Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:
• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
• застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвиткові заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);
• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.
3.6. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)
Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО передбачає:
• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.7. Сприяння гармонійному розвитку здобувачів освіти та формуванню у них суспільних цінностей
У формуванні суспільних цінностей здобувачів освіти пріоритетними напрямками діяльності закладу є:
• функціонування освітнього процесу шляхом реалізації компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного підходів;
• забезпечення умов для розвитку індивідуальних здібностей здобувачів освіти (гурткова робота, факультативи, консультації, сприяння в підготовці до олімпіад, конкурсів тощо);
• національно-патріотичне виховання;
• краєзнавча робота;
• екологічне виховання та діяльність на засадах сталого розвитку;
• родинне виховання;
• громадянська освіта;
• діяльність Молодіжного розвивально-дозвільного простору.
3.8. Забезпечення діяльності учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства
Основними принципами педагогіки партнерства є:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Забезпечення діяльності закладу на засадах педагогіки партнерства передбачає:
• укладання Меморандуму про співпрацю між батьками, вчителями, адміністрацією та здобувачами освіти;
• тісну взаємодію між вчительською, учнівською та батьківською спільнотою у прийняті стратегічно важливих рішень розвитку закладу, розбудові індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти тощо;
• системне впровадження в освітній процес нових професійних ролей вчителя як коуча, ментора, тьютора, едвайзера, фасилітатора, тренера, консультанта, модератора тощо;
• відкритість і прозорість діяльності закладу (оприлюднення стратегій, планів, змісту, результатів, звітів діяльності тощо).
3.9. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності
До складу системи внутрішнього моніторингу належать:
• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів.
Методи збору інформації:
• Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
• Опитування
– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).
• Моніторинг
– навчальних досягнень здобувачів освіти;
– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);
– за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).
Інструментарій методів збору інформації:
• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
• анкети (для педагогів, учнів, батьків);
• бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).
IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
4.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.
4.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.
4.3. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗЗСО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;
• позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
• відмова в присвоєнні педагогічного звання;
• позбавлення присвоєного педагогічного звання;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
4.4. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами ЗЗСО та не суперечать чинному законодавству).
5.1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).
5.2. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).
5.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
• з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
• з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
• з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
5.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
5.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
5.6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).
6.1. Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Критерії оцінювання:
6.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.
6.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.
6.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).
6.1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).
6.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.
6.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
6.2. Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
Критерії оцінювання:
6.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
6.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.
6.3. Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
Критерії оцінювання:
6.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.
6.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.
6.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.
6.4. Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
Критерії оцінювання:
6.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.
6.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.
VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).
7.1. Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
Критерії оцінювання:
7.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.
7.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.
7.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
7.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.
7.2. Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.
Критерії оцінювання:
7.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.
7.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.
7.3. Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.
Критерії оцінювання:
7.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.
7.3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.
7.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
7.4. Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.
Критерії оцінювання:
7.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.
7.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.
7.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.
7.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.
7.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.
7.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
7.5. Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
Критерії оцінювання:
7.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.
7.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
VIIІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти
8.1. Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗЗСО.
8.2. Дані щодо процедури та результатів оцінювання узагальнюються в таблиці, «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи.
2. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):
• Освітнє середовище закладу освіти:
• облаштування території закладу;
• стан приміщення закладу;
• дотримання повітряно-теплового, питного режиму, стан освітлення;
• обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримання їх;
• обізнаність працівників закладу з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживання необхідних заходів у таких ситуаціях;
• умови для здорового харчування здобувачів освіти та працівників закладу;
• умови для безпечного використання мережі Інтернет, формування в учасників освітнього процесу навичок безпечної поведінки в Інтернеті;
• застосування підходів для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників;
• планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі усіма учасниками освітнього процесу;
• оприлюднення правил поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини та дотримання цих правил учасниками освітнього процесу;
• облаштування приміщень з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування;
• застосування методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• реалізація взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучення їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
• мотивація здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя;
• функціонування простору інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, молодіжний розвивально-дозвільний центр).
• Система оцінювання здобувачів освіти:
• оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень;
• здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти;
• упровадження формувального оцінювання;
• сприяння формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання;
• забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.
• Педагогічна діяльність педагогічних працівників:
• здійснення планування своєї діяльність, аналізу її результативність;
• застосування освітніх технологій, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
• участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);
• створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, веб-сайтів, блогів тощо);
• сприяння формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;
• використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі;
• забезпечення власного професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• здійснення інноваційної освітньої діяльності, участь в освітніх проектах, залучення до роботи у якості освітніх експертів;
• діяльність на засадах педагогіки партнерства;
• співпраця з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечення постійного зворотнього зв’язку;
• удосконалення практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці;
• дотримання академічної доброчесності під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності;
• сприяння дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.
• Управлінські процеси закладу освіти:
• затвердження стратегії розвитку ЗО;
• здійснення річного планування відповідно до стратегії;
• здійснення періодичного (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур;
• планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання;
• сприяння створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру;
• оприлюднення інформації про діяльність закладу на відкритих загальнодоступних ресурсах (сайті закладу, сторінках у соціальних мережах);
• формування штату закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми;
• мотивування педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності та сприяння цьому;
• умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу;
• прийняття управлінських рішень з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;
• умови для розвитку громадського самоврядування та громадської активності;
• врахування вікових особливостей здобувачів освіти, відповідність їх освітнім потребам при визначенні режиму роботи закладу та складанні розкладу уроків;
• впровадження політики академічної доброчесності та негативного ставлення до корупції.
3. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).
4. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо.
5. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).
6. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.
7. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
8. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.
ІХ. Заключні положення
9.1. Це Положення схвалюється рішенням педагогічної ради ЗЗСО та затверджується наказом директора ЗЗСО.
9.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗЗСО та вводяться в дію наказом директора ЗЗСО.