Домедична допомога

Правила поведінки (алгоритм дій) вчителя (вихователя), учнів (свідків події), потерпілого під час невідкладних станів

Першочергові заходи щодо оцінки та забезпечення безпеки на місці подій:

1. Зберігайте спокій. Зупиніться, подумайте, дійте.

2. Оцініть ризик.

3. Оцініть, чи безпечно наближатися до потерпілого.

4. Якщо необхідно — викличте аварійні чи рятувальні служби. Викликайте служби, які, на вашу думку, відповідають загрозі на місці події.

5. Зачекайте й не наближайтеся до місця подій, якщо це небезпечно!

6. Створіть зоровий і словесний контакт з потерпілим.

7. Забезпечте собі додаткову допомогу. Залучіть свідків.

8. Оцініть, чи після нещасного випадку потерпілий і надалі перебуває в небезпеці. Якщо загроза не минула — необхідно одразу евакуювати потерпілого.

9. Необхідно запобігти загрозі собі та іншим, якщо є така ймовірність.

10. Після прибуття фахових служб порятунку, слід співпрацювати з ними й виконувати рекомендації керівника рятувальних заходів.

11. Під час порятунку когось ви повинні усвідомлювати власні обмеження. Необхідно негайно покинути місце подій, якщо небезпека зростає, чи ви втрачаєте контроль над ситуацією.

12. Необхідно використовувати захисні засоби. Гумові рукавички, маски для обличчя, захисні окуляри та інші спеціальні чи підручні засоби.

Правила виклику фахових служб
Ви можете викликати фахову службу самостійно або залучити до цього свідків події. Рятувальну службу слід викликати якнайшвидше. Однак спочатку з’ясуйте обставини події, кількість потерпілих та характер ушкоджень. Ця інформація вплине на кількість карет швидкої допомоги та вид рятувальної служби, яку спрямують на місце події. Під час розмови з диспетчером фахової служби, потрібно відповісти на такі запитання:

«Де?» — спочатку вкажіть максимально точне місце або адресу. Якщо диспетчер знає місце, то зможе спрямувати туди рятувальників, навіть якщо розмова раптово припиниться. Зауважте: якщо це школа чи інша установа, слід вказати поверх та номер кабінету або аудиторії.

«Що?» — слід зазначити, що трапилося, максимально точно описати ознаки уражень чи хвороби, вказати кількість, вік та стать потерпілих. «Хто?» — потрібно назвати свої ім’я та прізвище, а також посаду. Диспетчеру слід повідомити, чи вмієте Ви надавати першу домедичну допомогу. Також запитайте поради, як саме діяти у Вашій ситуації.

«Все зрозуміло? Коли очікувати на допомогу?» — це дуже важливі запитання. Перше запитання допоможе переконатися, що диспетчер зрозумів інформацію правильно. Друге запитання окреслює час, протягом якого Вам доведеться діяти самотужки.

Алгоритми дій у випадку виявлення потерпілого

1. Оцініть безпеку місця події. Місце повинно бути безпечним для рятувальника. Наприклад, якщо є загроза ураження електричним струмом, спершу вимкніть електропостачання на електричному щитку. Зазвичай, щиток розміщений біля входу в приміщення або в загальному коридорі.

2. Визначте ролі. Чітко дайте зрозуміти, що Ви є рятувальником, вихователем чи вчителем. Тобто, людиною, яка може й хоче допомогти. Це зменшить ризик негативної, небезпечної реакції свідків події та потерпілого у ваш бік. Ви можете залучити свідків події собі в допомогу. Для цього голосно давайте короткі й зрозумілі вказівки, називайте конкретну особу, яку хочете залучити. Наприклад, «Пані в червоній шапці, допоможіть мені — викличте швидку!».

3. Оцініть стан свідомості потерпілого.

3.1. Правильно підійдіть до потерпілого — з боку ніг. Так він побачить Вас раніше, йому буде зручніше на Вас дивитись, і ймовірність деструктивних дій зменшиться. Будь-який потерпілий, що впав з півтораметрової висоти або висоти свого зросту, автоматично належить до осіб з потенційним ушкодженням шийного відділу хребта. Крім цього, існує високий ризик ушкодження шийного відділу спинного мозку. Тому, якщо ви підійдете з боку ніг, потерпілому не доведеться обертати голову у Ваш бік.

3.2. Перевірте, чи реагує потерпілий на голос. Голосно зверніться до нього. Краще звертатись нейтрально (пане, пані, хлопче, дівчино) або на ім’я, якщо Ви знайомі. Якщо потерпілий не реагує на голос.

3.3. Перевірте, чи реагує на дотик. Не слід завдавати потерпілому болю. Станьте зручно на одне чи обидва коліна перед головою і збоку від потерпілого. Двома руками коротко натисніть йому на плечі. При цьому продовжуйте голосно звертатись до потерпілого. Так ви зможете зрозуміти, чи людина постраждала. Можливо, вона глибоко заснула, або перебуває під впливом алкоголю чи наркотичних препаратів. Якщо потерпілий не реагує на дотик — перевірте дихання.

4. Перевірте дихання. Для цього потрібно стати навколішки перед потерпілим. Потім — низько нахилитись до обличчя так, наче ви хочете розчути дуже тихенький шепіт. Насправді, ви маєте відчути та почути віддих. Ближчу до голови руку слід покласти на чоло потерпілого та притримати голову. Трьома пальцями іншої руки необхідно обережно захопити край нижньої щелепи та вивести її вперед (вгору відносно рятувальника). Якщо непритомна людина лежить горілиць, висування нижньої щелепи виведе корінь язика вперед та відновить прохідність верхніх дихальних шляхів. При цьому слід дивитись на грудну клітину, щоб виявити її рух. Так Ви зможете Бачити, Відчувати, Чути дихання потерпілого. Щоб визначити дихання, подумки порахуйте кількість видихів протягом 10 секунд. Якщо за цей час був лише один видих, вважаємо, що дихання відсутнє. Два і більше видихи свідчать про наявність дихання.

Алгоритм дій якщо потерпілий без свідомості, але дихає
Після вивільнення верхніх дихальних шляхів Ви визначили, що потерпілий дихає, робить 4 вдохи за 10 секунд, що вкладається в нормальні показники. В такому разі наступні дії повинні бути спрямовані на виявлення зовнішньої кровотечі. Для цього потрібно швидко оглянути людину, чи немає просякнутого кров’ю одягу або інших явних ознак. Виявивши зовнішню кровотечу, слід негайно її зупинити. Як це зробити — ми розглянемо згодом.

Рухаємось далі. Наш потерпілий несвідомий, дихає, не має зовнішньої кровотечі та інших видимих ушкоджень (або мав зовнішню кровотечу, яку ми зупинили). Надалі потерпілого слід розмістити в стабільне (безпечне) бокове положення.

Стабільне бокове положення також називають безпечним або дренажним боковим положенням. У цьому положенні забезпечується прохідність верхніх дихальних шляхів, мінімізується ризик захлинутись блювотними масами, слиною або харкотинням. Також у цьому положенні потерпілий може перебувати без зовнішньої підтримки протягом тривалого часу.

Ви знаходитесь, де і були — збоку від голови постраждалого. Для переміщення потерпілого з положення горілиць в стабільне бокове необхідно:

1) промовляти вголос свої дії та, зняти з потерпілого окуляри, витягти все з його кишень та скласти це у безпечному місці близько голови потерпілого, аби він зміг дістати ці речі самостійно, прийшовши до тями. Такі дії убезпечать Вас від неправильних трактувань Ваших дій, а найголовніше — убезпечать хворого від перетиснення магістральних судин або утворення гематом та ділянок з поганим кровопостачанням.

2) Ближчу до Вас руку потерпілого покладіть угору випрямленою повздовж голови. Фігура потерпілого стане нагадувати Супермена у «фірмовій» кіно-позі.

3) Другу (дальню від себе) руку потерпілого слід прикласти тильною поверхнею долоні до ближньої до вас щоки. Може виглядати, що потерпілий намагається «зателефонувати».

4) Своєю вільною рукою візьміться за дальню від себе ногу потерпілого трохи вище коліна і підтягніть її вгору. Бажано, щоби стопа потерпілого залишатись на підлозі (нога не висіла).

5) Притискайте зігнуту руку потерпілого до його щоки і одночасно тримайте його за зігнуту ногу, як за важіль, та обережно поверніть потерпілого обличчям до себе. Покладіть його на бік. Поправте його виставлені вперед до вас коліно та лікоть таким чином, щоб його стегно розміщувалося під прямим кутом і він спирався на коліно та лікоть. Це надасть стабільності положенню потерпілому та дозволить попередити перевертання його обличчям донизу. В цьому положенні голова постраждалого розміщується на його розпрямленій руці. Нагніть його голову вперед і відкрийте рот постраждалого, щоб дати виходити слині та іншим біологічним рідинам назовні — це попередить закупорювання дихальних шляхів (аспірацію — можливо, слід додати до глосарію і розтлумачити?). Після всіх дій потрібно обов’язково пересвідчитись, що потерпілий самостійно вільно дихає.

В стабільному боковому положенні потерпілий може перебувати не більше 30-ти хвилин, після чого його потрібно перевернути на інший бік або покласти в горизонтальне положення горілиць на півтори-дві хвилини. Потім знову повернути в стабільне бокове положення на попередній бік. Необхідність повертати горілиць і попередній бік може бути обумовлена значними травматичними ушкодженнями іншої сторони тіла потерпілого або вагітністю. Тут слід наголосити, що вагітних жінок в яких вже збільшений живіт слід розміщувати не горілиць, а в стабільне бокове положення виключно на лівий бік. Це необхідно, щоб запобігти небезпечному порушенню кровообігу у вагітної3, який може призвести до смерті дитини та жінки.

До приїзду швидкої або інших рятувальних служб потрібно перевіряти стан потерпілого та наявність дихання кожні півтори-дві хвилини. Наступним кроком має бути забезпечення термічного комфорту потерпілого. Це особливо актуально для дітей у разі кровотечі, низької або високої температури навколишнього середовища. Для цього можна використовувати термічні ковдри з аптечки. Вони виготовлені з фольги та можуть бути двобічними — з одного боку золотаві, з іншого — сріблясті. Для зігрівання потерпілого слід накрити золотавою поверхнею до себе, для охолодження — сріблястою. За відсутності такої термічної ковдри можна використати звичайні ковдри, одяг тощо. Важливо захистити голову та шию від перегрівання або переохолодження.

Детальніше: Домедична допомога